Імпровізована класна година була присвячена вибору професії, і тому старшокласникам було цікаво послухати успішного чоловіка, який усього досяг самотужки. Питання до Владислава Мангера були різни – від того як він сам став депутатом і до його особистого ставлення щодо міграції українців з Батьківщини.

«Я знаю сотні людей, які мають можливість поїхати жити закордон хоч завтра, проте вони того не роблять. Вони працюють тут, навчають дітей тут, намагаються щось тут змінити. І я так само. Бо коли в родині хворіє мати, ми ж не йдемо шукати іншої мами, не просимося до сусідів, мовляв, пустіть пожити: у вас же мама здорова, а моя хворіє… Ні, ми лікуємо свою матір самі. Так і с Батьківщиною. Я, ви, всі ми маємо зробити все для того, аби наша країна одужала раз і назавжди. Принаймні я вірю, що це можливо», – відповів на запитання Владислав Мангер.

Хлопці питали голову облради про спорт, зокрема бокс, хокей. Дівчат цікавило особисте.
«Я дуже люблю читати. Завжди любив. Шкода, проте наразі не вистачає достатньо часу для книжок. Вже накопичилася величезна купа того, що кортить прочитати, а я все ніяк не знаходжу часу. Увесь вільний від роботи час присвячую спорту: власним тренуванням та організаційним моментам роботи нашої хокейної команди «Дніпро», адже я Почесний президент клубу. До того ж, я є і першим віце-президентом Федерації боксу України. Справ вистачає. І я цьому радий. Мабуть, дуже прикро, коли ти у власній країни відчуваєш себе непотрібним: часу багато, а витрачати його нема куди», – сказав Мангер.

Наостанок старшокласники зробили із головою облради пам’ятне фото «на згадку».